До професійної дати - 16 Вересня 2016 - Вісті Балаклійщини - Вісті БАЛАКЛІЙЩИНИ
Неділя, 04.12.2016, 12:11

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Посилання
Балаклійська райдержадміністрація Балаклійська районна рада
Вечірній Харків
Головна » 2016 » Вересень » 16 » До професійної дати
13:35
До професійної дати

  За багаторічною традицією третьої неділі вересня ми навідуємо балаклійських лісівників на їхнє запрошення. Кожен візит завжди розпочинається з кабінету директора ДП «Балаклійський держлісгосп», який в загальних рисах, хоча й не оминаючи деталей, змальовує виробничу картину підприємства. Тривалий час діловий контакт з місцевою пресою охоче підтримував заслужений працівник лісового господарства України, незмінний директор лісгоспу майже впродовж трьох десятиліть Микола Іванович Кіктьов. Невдовзі виповниться рік, як на цій посаді, перемігши за основними рейтинговими показниками трьох конкурентів, працює його син Віталій Миколайович. Сорокарічний чоловік добре усвідомлює не тільки почесність, а й відповідальність покладених на нього обов’язків. З одного боку, батьківський авторитет йому на руку, з іншого – потрібно постійно підтримувати власний, а в нинішніх економічних умовах це ой як непросто.

  – Якщо до загальновідомих подій 2014 року ми ще отримували асигнування з держбюджету, то в нинішньому – ні копійки, зате на 40% зріс податок на реалізацію деревини з розрахунку на один кубічний метр. Арифметика проста: виручив тисячу гривень – заплати 400 грн. податку. На відміну від закордонних колег, яким частково, а то й повністю повертаються кошти, які ми сплачуємо як місцеві податки, нам це джерело фінансування повністю перекрите на цілком законних підставах. Зі знаком мінус вплинув на нашу виробничу діяльність і розрив економічних зв’язків з Донецькою та Луганською областями через розгортання на їхніх територіях військових дій. Нинішні поставки на Дніпропетровщину, де ми знайшли нових замовників, не йдуть у порівняння з попередніми. Біржовий продаж сировини через систему «прозора» дає свій зиск, але ми не можемо гідно конкурувати з колегами, які апріорі знаходяться в більш вигідній ситуації завдяки щільнішим природним лісонасадженням. Я вже не говорю про лісівників з Правобережжя, де лісистість становить 33% на відміну від 13% в нашій місцевості, переважно, зауважу, рукотворна. У свідомості обивателів міцно засіла думка, що ліс виникає й росте сам собою. Хочу розвіяти цей міф: переважна більшість наших лісонасаджень створена штучно. Людський ресурс стоїть за неозорими, на перший погляд, площами сосни.

  – Якщо мова зайшла про обивательський підхід до професії лісівника, що ви можете відповісти тим із них, які інкримінують вам незаконні вирубки?

  – По-перше, діють вони в обхід, завдаючи підступного удару в спину. Замість того, щоб спершу прийти до нас, висловити своє невдоволення в усній або представити його в письмовій формі, вони пишуть пасквілі до вищих інстанцій, абсолютно не володіючи ситуацією. Якби вони знали, що за кожною вирубкою – стоси дозвільних документів, і вони, повірте, в нас є, в іншому випадку це вже кримінальна відповідальність, то діяли б обачніше. Кілька років тому з метою обміну досвідом мені пощастило побувати в Швеції, де ліси давно в приватній власності. Шведові непотрібно витрачати безмір часу, аби домогтися дозволу, скажімо, на вирубку. Все це він зробить швидко і без нервів за комп’ютером, а рішення про санітарну вирубку на площі 0,5 га взагалі приймає самостійно. Така мобільність і розкутість у діях у розумно встановлених межах позитивно позначається і на рентабельності виробництва.

  – Що Ви можете сказати про виконання підприємством основних планових показників?

  – Незважаючи на те, що вони виконуються (від початку року лісової продукції реалізовано майже на 9 млн. грн., що на півтора мільйона більше, ніж минулоріч; лісові культури створено на площі 99 га замість планових 70 га; догляд за лісовими насадженнями здійснено на площі 101 га; пиломатеріалів реалізовано 820 м3; темп росту продуктивності праці склав 127%, заробітної плати – 105% тощо), фінансовий стан підприємства залишається незадовільним. Тільки дякуючи фінансовій допомозі з районного бюджету в розмірі 100 тис. грн., нам вдалося приборкати такого злісного шкідника, як рудий сосновий пильщик, закупити сіянців сосни звичайної, придбати дизпальне для створення мінералізованих смуг, запчастини для пожежної техніки.

  З кожним роком, як говорить Віталій Миколайович, відсоток бюджетного фінансування зменшувався, аж поки не опинився на нульовій позначці. Додайте до цього відчутний податковий тиск і зрозумієте, що нашим лісівникам не до розкошувань. «Лісовозам тридцять з гаком, а то й більше років, а хіба їх заміниш новими за нинішніх заробітків?» – чи то запитує, чи то констатує факт керівник підприємства і відразу ж додає: «Та навіть у цих умовах маємо переможців виробничих змагань до Дня лісівника. Повірте, їх чимало. Не буду називати вибірково, щоб когось ненароком не образити. Зупинюся на кращих структурних підрозділах: І місце – Норцівське лісництво (лісничий Ю. І. Нікітін); ІІ місце – Високобірське лісництво (лісничий О. М. Дворічанський); ІІІ місце – Андріївське лісництво (лісничий Ф. М. Сікальчук). Користуючись нагодою, вітаю наших переможців, а також усіх, хто присвятив своє життя збереженню й примноженню лісових багатств держави, ветеранів лісового господарства М. І. Кіктьова, В. С. Процая, В. П. Паука, Н. І. Жукаєву, С. Р. Жукову, В. В. Білокобиленка, Н. П. Рослову, М. В. Пономаренка, Г. П. Кришталь, А. А. Ніколенка, О. М. Пономаренка та інших, з нашим професійним святом. Бажаю міцного здоров’я, родинного благополуччя, непохитної віри в щасливе прийдешнє і в те, що воно не за горами. Щастя, оптимізму, наснаги!   

***

Головне – не панікувати,

  вважає водій пожежного автомобіля Микола Глушко (край-ній справа), який у сімдесяті роки минулого століття прийшов до лісгоспу водієм лісовозу. Скільки лісу перевіз – і не перерахувати, та коли виникла виробнича необхідність змінити лісовоз на пожежний автомобіль, погодився.

   «Пригадую, як минулоріч поблизу села Лисогірка, що в сусідньому Ізюмському районі, загорілася суха болотяна рослинність. Літня спека тільки сприяла поширенню вогню. Полум’ям було охоплено понад 40 га площі. Приборкували вогняну стихію всім миром: й наші ізюмські колеги, й рятувальна служба по лінії МНС не дрімала. Всім дісталося. Судячи з усього, торф’яні поклади зайнялися, тож місяць там пропадали, поки не завершили свого діла. В такій ситуації головне не панікувати, знати, де автомобіль поставити, аби вогонь до нього не дістався й аби чадного диму він «не наковтався», бо з місця не зрушить. Та й самому недовго його «наїстися». Який ти тоді приборкувач вогню, як тобі самому медична допомога потрібна?» – охоче пристає до розмови Микола Семенович.

  Третій пожежонебезпечний сезон поряд з Миколою Семеновичем пожежним рятувальником працює Олександр Веснянка. Йому теж є що згадати зі своєї професійної практики: «Наприкінці березня минулого року виникла пожежа на території Андріївського лісництва. Площа загоряння всього 0,3 га, але сильний поривчастий вітер сприяє її поширенню. Дивишся, як вогняні обручі стискають соснові стовбури, обкручуються довкруж крон і тільки точніше скеровуєш потужний струмінь води. Все минулося, вогонь не перекинувся далі, а на ранок наступного дня рання весна знову поступилася зимі: пішов густий лапатий сніг. От би випасти йому напередодні!»

  «Наш автомобіль знаходиться в резерві оперативного реагування Харківського обласного управління лісокористування і лісовідведення. Ми можемо бути скеровані куди завгодно. Не так давно готувалися працювати на Луганщині. Вже й наказ такий надійшов, але, напевно, відпала в  нас потреба. Чесно кажучи, побоювання були, та не за себе, а за машину. Нова, всього шостий рік в експлуатації, ще хтось оком там на неї накинув би, обстановка ж неспокійна. Втім, робота є робота. Треба буде – поїдемо», – ставить останню крапку в нашій розмові Микола Семенович.

  До вогнеборців (посередині) охоче приєднався Сергій Вакуленко, інженер з охорони та захисту лісу Балаклійського лісгоспу, про якого Олександр Коновалов, головний інженер підприємства, говорить: «Тямущий хлопець. Починав майстром лісу Норцівського лісництва, бо родом з тих місць, зарекомендував себе якнайкраще і ось уже два роки як на інженерній посаді. Побільше б такої молодої порослі».

***

  У Віктора Гусакова з цеху переробки деревини Балаклійського лісгоспу відповідальна робота, яка вимагає суворого дотримання техніки безпеки. Він заточує стрічкові пилки, які своїми гострими лезами розділяють на дошки соснові стовбури. «В середньому, три-чотири рази на день доводиться загострювати затуплені зубці, в залежності від якості деревини. «Під рукою завжди маю захисну екіпіровку: окуляри й цупкі рукавиці. Нехтувати встановленими правилами не збираюсь – собі дорожче. Маю також професійні навички електрозварювальника. Вони мені часто стають у нагоді, коли доводиться зварювати пилку».

  Віктор ще молодий, але в колективі його цінують за те, що в роботі задніх не пасе, за серйозність і відповідальність.

 

***

  Понад двадцять років працює в лісгоспі верстатником Леонід Ягнюк. Він має найвищий четвертий розряд. Щодня Леонід розпилює на дошки три і більше кубічних метрів деревини. В колективі його цінують за те, що працює акуратно, без зайвої суєти. За роки роботи приловчився так управлятися з деревиною, що вона його слухається, неначе жива істота. Приємно спостерігати за вправністю його рухів, зосередженістю, з якою він підходить хай і до одноманітної, але в чомусь і творчої роботи.

 

***

  Ця симпатична усміхнена трійця – молода надія ДП «Балаклійський держлісгосп». На фото зліва направо Олексій Дворічанський, лісничий Високобірського лісництва, яке кілька років поспіль виходить у переможці виробничих змагань між аналогічними підрозділами. Поряд з ним – його права рука, помічник лісничого Сергій Борщ. Він детально розповів про всі насадження лісництва, їхній догляд, реалізацію. Замикає трійцю Сергій Коновалов, провідний інженер з лісових культур Балаклійського лісгоспу. Сергій в цій професії не випадкова людина. Він унаслідував свій фах услід за дідом, який свого часу працював помічником лісничого Високобірського лісництва, і батьком Олександром Сергійовичем Коноваловим, нинішнім головним інженером лісгоспу.

 

***

  Руслан Лагутьонок, який на фото уважно видивляється в бінокль, працює спостерігачем-пожежником Балаклійського лісництва. На наше прохання Руслан Володимирович спустився з високої вежі, звідки він уважно вистежує, чи не виникло в радіусі 10-15 кілометрів задимлення. Завдяки біноклю, він охоплює зором Балаклійське, Високобірське і частину Савинського лісництва. В разі тривоги б’є на сполох: телефонує до лісництва, де швидко реагують на його сигнал. За рік, у середньому, фіксує 3-4 загоряння. Аналогічні спостережні пункти є в Андріївці, Савинцях, а також скромніший спостережний пункт поблизу Мілової. 

 

***

  Чверть століття тому на території Балаклійського лісництва був закладений розсадник сосни звичайної площею 0,5 га. Про це, милуючись зеленими і ще незвично м’якими на дотик сіянцями сосни, розповів Анатолій Янченко, лісничий Балаклійського лісництва. «На цьому невеликому квадраті землі тягнуться до сонця 800 тисяч сіянців сосни. Їх вистачить, аби засадити понад 100 га площі. Вони милують погляд, бо здорові, мають хороший потенціал. Здавалося б, що особливого в догляді за цими насадженнями? А те, що їх треба спершу висадити, неодноразово прополоти, періодично полити, обробити проти шкідників. Тільки від грибкових захворювань тричі обробляли», – зі знанням справи пояснює Анатолій Іванович і додає: «Уявляєте, не менше 80 років мине, перш ніж ці сіянці досягнуть промислової зрілості, тоді, коли до розряду стариків перейде сучасна малеча».  

  Тетяна Чмут, Світлана Севальна (фото), «Вісті Балаклійщини»

 

Переглядів: 46 | Додав: VistiBal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Copyright MyCorp © 2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz