Хто, як не ми - 16 Липня 2016 - Вісті Балаклійщини - Вісті БАЛАКЛІЙЩИНИ
Неділя, 04.12.2016, 12:15

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Посилання
Балаклійська райдержадміністрація Балаклійська районна рада
Вечірній Харків
Головна » 2016 » Липень » 16 » Хто, як не ми
15:30
Хто, як не ми

  Справжньою прикрасою Чепіля був і залишається Сіверський Донець, а надто популярний пляж Зелене. Минулої суботи тут було дуже гамірно і людно. Але прибулі були налаштовані не на відпочинок, а на велике прибирання. З роками місцина втрачає свою привабливість. Стежки тягнуться через високі зарості, мілководдя замулене, колись білий пісок потемнів від розливів. Природа все більше наступає – бур’ян та очерети заполонили колись розкішний пляж. Та й «цар природи» залишає відчутний слід своєї присутності. Тож і прийшов час великої толоки на Зеленому.

  Ініціатором, організатором та активним учасником суботника став Олександр Леонідович Коваленко. Людина енергійна, комунікабельна, він перший за стільки років зважився підняти односельців на спільну справу, не звертаючи уваги на скептиків. Надав у використання трактор, сам і косою працював, і руками. Ще й підбадьорював утомлених учасників, підтримував командний дух. А роботи ж було достатньо: і вирізати парость, і вирвати чагарники, і розрівняти площину після дискування. Навіть у прибережній воді вирвали зайве, збільшивши доступ для купання. Не залишилося осторонь і місцеве підприємство: ПП «АЗІЗ» надало важкого трактора, який розгорнув майданчик, вирівняв поверхню, позагортав канави, що залишилися від любителів привезти додому піску. Ще й чимало було зібрано «подарунків» від відпочивальників.

  На жаль, сільські депутати та найбільш «активні» громадяни не знайшли часу для участі в толоці. Враз знайшлося безліч причин, об’єктивних та вигаданих. Ось така маленька ложка дьогтю. Але, мабуть, те й на краще. Адже команда однодумців працювала злагоджено, без зайвої метушні та з’ясування стосунків. Навіть найменші учасники услід за дорослими завзято хапалися за інвентар, самі шукали собі роботу, хоч сонце добряче припікало, та й прохолода води манила.

  Після роботи дружно підкріпилися смачною польовою кашею, аромат якої привабив більше ентузіастів, ніж оголошення про суботник. За обідом, вдоволені виконаним, кинулись у спогади: а якими були раніше пляжі на Дінці – не одне покоління чепілян проводило свій час від ранньої весни до глибокої осені за купанням та риболовлею. І чи то люду було більше, чи природа була ласкавішою – білосніжний пісок не заростав, ніжив відпочивальників з усього району. Згадалося, і хто був чемпіоном з пірнання, і якого найбільшого сома було спіймано, і які були чарівні очі в загадкової Русалоньки…

  Непомітно балачки зійшли на сьогодення – як живемо, як житимемо. І знайшлася проста як світ відповідь: усе залежить від нас. Маєш проблему – виріши її сам, збережи досягнуте і дітей своїх навчи шанувати рідний край та людську працю.

Наступного дня людей на Зеленому побільшало. Діти гралися в піску, хлюпались у воді – тепер їх з берега стало краще видно. Безліч мальків грілося на мілині, навіть черепахи прогрівали під сонечком спини, не боячись, що хтось наступить на них у траві. Отже, літо в розпалі! Донець чекає на гостей, охайних та відповідальних. 

     Ю. Конопелько

Переглядів: 67 | Додав: VistiBal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Липень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Copyright MyCorp © 2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz