П`ятниця, 24.11.2017, 05:55

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Посилання
Балаклійська райдержадміністрація Балаклійська районна рада
Вечірній Харків
Головна » 2017 » Липень » 24 » Патріотична тема
08:15
Патріотична тема

  Зовсім скоро, в серпні, виповниться рівно три роки, як наш земляк Петро Микитчук достойно захищає суверенітет рідної України, знаходячись весь час на передових позиціях у зоні АТО в Донецькій та Луганській областях.

Нині він, старший сержант, командир бойової машини, разом з побратимами продовжує службу на передньому краї в Донецькій області. А три роки тому мирно трудився на посаді моториста бурової установки Шебелинського відділення бурових робіт.

– Про те, що мій син прийняв рішення добровольцем відправитись у зону АТО в серпні 2014 року, я дізнався лише з його смс-ки, – говорить батько Іван Микитчук. До речі, він також багато років працює в ШВБР, свого часу обіймав високу посаду голови профспілкового комітету. У розмові з журналістами характеризує сина як людину надзвичайної скромності. Ця риса в характері Петра одразу помічається, щойно ми запитали про його армійські будні.

– Рішення про службу прийняв з власної волі, спочатку як доброволець, потім оформився контрактником. За три роки побував не в одній «гарячій точці». Але найбільше в пам’яті залишився «Іловайський котел», де втратив не одного побратима. Не буду описувати всі подробиці тих тяжких боїв, скажу лише своє особисте переконання: якби не участь усіх наших хлопців у захисті рідної землі, ситуація навіть на Харківщині могла б бути зовсім не такою мирною, якою є сьогодні, – по-військовому лаконічно говорить Петро Микитчук.

Відмовився наш співрозмовник і від розповіді про лікування в шпиталі після отриманої травми, коли ще не повністю одужавши, раніше строку знову сів за кермо своєї бойової машини. І тільки заговоривши про новонародженого сина, на обличчі щасливого батька намічається посмішка. З блиском в очах, вперше за весь час нашої бесіди Петро охоче поділився, що 14 липня дружина Наталя подарувала йому справжнього богатиря вагою 4,1 кілограма та зростом 58 сантиметрів. Що буде син Іваном, подружня пара вирішила давно. А якщо була б дівчинка – то Іванкою.

За обставинами долі, з майбутньою дружиною через спільних знайомих Петро познайомився саме в зоні АТО. Наталя проживала на окупованій території Луганщини, де неподалік він служив. Спочатку було звичайне спілкування, потім ближче знайомство, а після весілля 14 лютого вже законна дружина перебралась до нашого П’ятигірського, куди разом з малим Іванком і направляється з пологового будинку. На щастя, командування дало Петрові короткочасну відпустку, щоб першим взяти до рук рідного сина. Але вже 22 липня контрактник  має повернутись до війська. У серпні-вересні очікується завершення контракту і мобілізація. Це буде найщасливіша мить у житті нашого героя. А ми щиро побажали захисникові вдалого завершення служби та повернення до рідної оселі.

P.S. На період невеликої відсутності батька першим помічником новонародженому визвався бути його дідусь, котрий не без гордості від-мічає, що в родині відтепер є двоє Іванів Микитчуків. А ще дідусь з батьком свято вірять, що наймолодший Іван Микитчук зростатиме у вільній, процвітаючій, незалежній і суверенній Україні.

Олександр Шевченко, «Вісті Балаклійщини», фото автора

 

 

Переглядів: 51 | Додав: VistiBal | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz